МИ ПОЧУЛИ

Якби ти знав усі мої дороги,
І перейшов усі мої стежки.
То став би між іконою і Богом
На змах руки.
Де лівою – виловлювати слово,
Де правою – розкочувати звук.
Можливо, найдавніша в світі мова –
Розмова рук...(Оксана Боровець)

Напередодні Дня рідної мови у Київському Навчально-реабілітаційному центрі №6 сталася довгоочікуваня подія – зустріч з учасниками соціального проекту "ПОЧУТИ".

Як самі учасники цього відеоперформансу говорят про те, для чого вони це роблять:

«В Україні близько 1,3 мільйони людей мають порушення слуху. Приблизно кожний тридцятий. Культурне та соціальне життя може і має бути доступним для всіх і кожного. Це вимагає від нас лише бажання і розуміння. 
Ми почули та діємо.

Для чого ми це робимо? Для того, аби привернути увагу до цієї проблеми. На різних рівнях – від музеїв і кінотеатрів до лікарень, навчальних аудиторій і державних установ. Люди з вадами слуху можуть бути повністю інтегровані в суспільство».

Одна справа читати на уроках вічну класику, а зовсім інша зустрітися живцем з авторами сучасних українських поезій.Які ж вони, митці рифмованого слова… Олеся Мамчич,Світлана Дідух-Романенко, Катерина Волошина, Олег Теплих, Наталія Лелюх, Юрій Семенов, Микола Калініч, Оксана Боровець, Олександр Музика, Олена Лазуткіна завітали до нас- молоді , натхненні, привітні, відкриті.

І що вразило - вони читали свої поезії жестовою мовою. Це багато важить. Вони хочуть , щоб їх слова були доступні людям з розладами слуху. Вони показують своїм прикладом, що суспільство відкрите і толерантне до людей з проблемами слуху.

Чи знаєте ви, бодай, пару слів, жестовою мовою?..якщо не спеціаліст?..якщо проста пересічна людина?..а власний поетичний твір виконати самостійно без перекладача жестовою мовою?
Тож, яке велике бажання мають ці молоді Творці, щоб змінювати життя, долати бар'єри і бути почутими.
Змінювати життя своє та того, хто поруч
Змінювати життя нашої малечі, до яких слово,іноді, може по-справжньому дістатися тільки через Жест..
Нема бар'єрів для щирого спілкування, людяності, добра, любові, відкритості, творчості без меж. 

Особлива подяка Олександрі Смірновій  за організацію цієї зустрічі та всім всім за подаровані книжки.

«Іноді здається, що все скінчено

оточуючі нав’язують своє «нормально»

І неможливо зробити новий крок.

Але хіба є те, що може спинити людину

в якої є ціль?

Єдине, що може спинити тебе – ти сам

Викресли «не можу»

  І почни змінювати життя

Посмішками, любов’ю чи творчістю

Ти здатен на все! »

Олена Лазуткіна