Головна  →  Новини районів  →  19 грудня 2017

Екскурсії до Дня пам'яті Івана Олександровича Хитриченка в істрико-краєзнавчому музеї «Пам'ять»

Екскурсії до Дня пам'яті Івана Олександровича Хитриченка в істрико-краєзнавчому музеї «Пам'ять»

18 та 19 грудня 2017 року для вихованців та їх батьків в істрико-краєзнавчому музеї «Пам'ять» завідуюча музею провела екскурсії до Дня пам'яті Івана Олександровича Хитриченка – одного із організаторів і керівників партизанського руху в роки Другої Світової війни, колишнього командира Київського з'єднання партизанських загонів.

У 1943 році І.Хитриченко, разом з надійним ядром партійного підпілля за короткий час організував бойові дії найбільшого Київського з'єднання партизанських загонів, що міцно закріпилось у лісних бастіонах Київщини та Житомирщини. Наприкінці вересня 1941 року потрапив в оточення і 18 днів був у полоні. 7 листопада 1941 року Хитриченко прибув до Києва, де намагався встановити зв'язок з Київським підпіллям, і, не знайшов його, повернувся в село Веприн.

Згідно архівної довідки партархіву Житомирського обкому КПУ, Хитриченко І.О. створив антифашистські організації і групи в селах: Біла Криниця, Веприн, Кримок, Вирва, Садки, Меделівка, станція Ірша, Радомишльського району та в районному центрі м. Радомишль.

Легко сказано на папері. А як було в реальному житті? Сам, один на окупованій території, він ішов від села до села, до незнайомих людей під виглядом жестянщика. А перед ним стіна: німецька жандармерія, гестапо, абвер, есесівці, зондеркоманда, чиє ремесло було катувати та вбивати людей. Мужність, сміливість, велика любов до Батьківщини І.Хитриченка передавались людям, піддавали їм духу, кликали до непокори і боротьби. Хитриченко мав зв'язок з різними організаціями і групами підпільників Київської та Житомирської областей. Наприклад: сім’я Сосніних, Ганна Сопленко, безпосередньо виконували доручення командира. Крім них донесення до загонів доставляли Марія Москаленко, Поліна Клімахіна, Катерина Хитриченко, Ксенія Зарицька, Зінаїда Сиром’ятникова, Шура Марейчев та багато інших.

У січні 1943 р. під керівництвом штабу підпільних груп на території Київської та Житомирської обл. було організовано Розважевський партизанський загін, який згодом увійшов до складу партизанського об'єднання під командуванням С.А. Ковпака. У квітні 1943 р. І.Хитриченко був призначений уповноваженим штабу цього партизанського об'єднання по організації і керівництву партизанськими загонами та бойовими групами Київської області. Завдання С.А. Ковпака і С.А. Руднєва він успішно виконав. Так, уже у червні 1943 року в Києві та області діяло 22 партизанських загони, чисельністю біля 5000 осіб. Відомості про підривну роботу та розвідку вони передавали в штаб партизанського руху на території України генералу Строкачу. 25 травня 1943 року наказом штабу партизанського руху України командиром Київського партизанського з'єднання було призначено І.О. Хитриченка.

Всього за час бойових дій з травня по листопад 1943 року партизанські загони Бишівський, Васильківський і Фастівський, що входили в четвертий батальйон знищили: 1627 солдат і офіцерів противника, пустили під укіс 15 ешелонів, підірвали та спалили 46 мостів на ґрунтових, шосейних і залізничних дорогах, 6 заводів місцевої промисловості, багато сільськогосподарської техніки

Забезпечуючи переправу, партизани розгромили фашистський гарнізон на залізничній станції Янов і Ново-Шепеличах. Про те, як партизанські загони діяли під Києвом і забезпечували війська нашого фронту необхідними розвідданими до повного визволення Києва, зазначає маршал А.Гречко в книзі «Освобождение Киева». Бойові дії партизан під командуванням І.Хитриченка засвідчують і документи фашистських архівів – повідомлення в ставку Гітлера командуючого тилом груп армії «Південь» генерала Фідеріц у липні-серпні 1943 року.

За весь період бойових дій партизанські загони Київського з'єднання нанесли вагому утрату противнику. Партизани вбили більше 5 тисяч гітлерівців, пустили під укіс 52 військових ешелони. Знищено і виведено із ладу 27 танків і бронемашин, автомашин – 280, тракторів  - 287, залізничних мостів – 27, шосейних мостів – 60.

Зруйновано ліній зв’язку – 51 км., кабель зв’язку Берлін – Фронт (4 рази).

За розвідувальними даними радянські літаки двічі (10 і 20 травня 1943 року) бомбили військові об’єкти фашистів в місті Києві.

У спадщину нащадкам Іван Хитриченко залишив книгу про діяльність Київського партизанського об'єднання у роки війни «Стежиною народного гніву», над якою працював понад 20 років.

До кінця свого життя Іван Олександрович активно займався військово-патріотичним вихованням підростаючого покоління міста Києва, Київщини та Житомирщини. Дякуючи йому вперше було створено Музей бойової слави Київського партизанського з'єднання в середній школі № 131, експозиції в середніх школах № 55, 230, 196, 206, 185, 162, в інтернатах № 1 і № 15 міста Києва. У 1995 році в середній школі № 13 Святошинського району міста Києва відкрито Музей бойової слави Київського партизанського з'єднання, а у 1998 році Постановою Кабінету Міністрів України (протокол № 5) цій школі присвоєно ім'я Івана Олександровича Хитриченка.

Помер Іван Олександрович Хитриченко 19 грудня 1989 року, його поховано на міському кладовищі у Биківні, Дніпровського р-ну міста Києва. 

Перейти до спискуВерсiя для друку