Ювілейний ХХ Міжнародний музичний конкурс «Валь Тідоне», який відбувався в Італії, зібрав на театральній сцені сотні талановитих юних музикантів майже з усіх куточків світу. Оцінювало виконавську майстерність почесне журі, у складі якого всесвітньовідомі маестро, композитори, диригенти, а саме: Клаудіо Піастра (Італія), Даріо Чебіч (Хорватія), Жанкарло Деллаказа (Італія), Маріа Естер Гаттоні (Італія).
Україну на цьому престижному музичному конкурсі представляла юна бандуристка з Києва, вихованка дитячої музичної школи № 31 Софійка Карамія, яка виступала в номінації «Струнні щипкові інструменти – бандура».
Новим етапом вокальної та інструментальної творчості Софійки Карамія стала перша перемога у Міжнародному музичному конкурсі «Валь Тідоне» в Італії, де бандура посіла у цьому змаганні гідне місце, надавши неповторного колориту, а юна бандуристка – стала володарем 1 премії. Софійка змогла додати у свій конкурсний репертуар як шедеври зі скарбниці народних пісень, так і найкращі твори сучасних талантів. Адже українська пісня, маючи славну історію, в сучасній обробці продовжує свій розвиток і у наш час, зберігаючи всі особливості українського мелосу. Саме тому журі запропонувало учасниці з України першій відкрити фінальний конкурсний день виконанням твору на бандурі.
Згадуючи про конкурсні змагання, Софія Карамія говорить про просто незабутні враження: прекрасна зала, вдячна аудиторія, оплески, хвилювання – все це є дуже важливим для розвитку майбутнього професійного музиканта – та просто чудова атмосфера.
Так бандура і Софійчине виконання своїм срібним передзвоном торкнулись струн зворушливих душі кожного, хто був на «Valtidone».
Успіхам у музичному мистецтві столична пятикласниця завдячує, перш за все, своїм батькам та педагогам. Батькам, бо в неї безхмарне дитинство. Вони створюють всі умови для різнобічного розвитку Софійки. А педагогу з гри на бандурі – Мазепі Людмилі Леонідівні – за те, що розгледіла здібності юного обдаровання та розвиває їх у правильному руслі. Людмила Леонідівна є для Софійки незвичайною людиною. Саме вона відкрила дивовижний світ музики, за що їй безмежно вдячні.
А ще юна бандуристка пісню любить з дитинства. Цю любов передали їй рідні: бабуся, тато і мама. Так, уже в п’ять років дівчинка виступала у складі великого дитячого хору Українського радіо. Зараз займається фортепіано, співає в хорі музичної школи та в хорі «Пектораль» під керівництвом Барановської Олени Миколаївни. Навчання у столичній загальноосвітній школі № 68 поєднує з творчим процесом у музичній школі і хорі. І тому за всі чотири роки навчання грі на фортепіано та бандурі дівчинка не ставиться до музики, як до гуртка. У Софійки були серйозні, цілеспрямовані заняття нею. І як результат – гідний виступ на багатьох концертах. З восьми років Софійка брала участь у Всеукраїнських мистецьких вокально-хорових конкурсах і фестивалях виконавців на народних інструментах, у численних з них здобула перемогу.
За словами юної переможниці, бандура – це інструмент, створений в минулому столітті, але абсолютно сучасний і має великі можливості. І наводить приклад творчого розвитку сучасного бандуриста Ярослава Джуся, який є Софійчиним взірцем музиканта та поєднує у своїх творах народну творчість і сучасне мистецтво, імпровізує та синтезує відомі народні твори із сучасними ритмами.
На сьогодні бандуристка слухає різноманітну музику, не лише виконану на бандурі, а й фортепіанну, і вокальну, хорову та музику для інших інструментів. І це, до речі, значним чином впливає на її гру (наприклад, граючи пісенні мелодії, Софійка спадковує вокал і підбирає власні інтонації).
Попереду у Софії Карамія нові творчі злети і підкорення вершин, тож хай здолати їх буде легко, участь у мистецьких змаганнях – завжди вдалою, а бандура звучить срібним передзвоном по-новому.
