Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люде, наша слава,

Слава України!

(«До Основ’яненка» 1840 р.).

Тарас Шевченко - Великий Кобзар, український поет, основоположник нової української літератури, ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства; художник, офортист, громадський діяч та просвітитель, який своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл.

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь («І мертвим, і живим…» 1845 р.)

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая! («Кавказ» 1845 р.)

*
Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.
*
Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.
*
Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…
*
Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.
*
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
*
В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
*
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
*
І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.