24 травня у Державному навчальному закладі «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» відбулось засідання регіональної ради з професійно-технічної освіти Києва. Під час засідання члени регіональної ради обговорили напрями розвитку професійно-технічної освіти столиці.

До участі були запрошені як директори ПТО, так і підприємці – замовники кадрів, які сьогодні є стейкхолдерами у професійній освіті.

Про основні аспекти співпраці навчальних закладів і роботодавців у сфері підготовки, працевлаштування, формування регіонального замовлення робітничих кадрів для потреб економіки доповіла директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Олена Фіданян.

У 2016 році професійна освіта, через зміни у системі фінансування, вже опинилася на межі існування. Сьогодні професійна освіта перебуває в очікуванні нового законодавства.

«У таких умовах головне питання на яке ми маємо дати відповідь: «Чи потрібна система професійно-технічної освіти столиці?» Проте на це питання відповідати не політикам і не чиновникам. Це вирішують самі громадяни, обираючи де і чому навчатись їхнім дітям.» - зазначила під час свого виступу директор Департаменту Олена Фіданян, - «Професійна підготовка має відповідати потребам ринку праці. І сьогодні, у першу чергу – регіонального ринку праці. Проте не слід забувати, що професійна освіта це - формування сучасного робітничого потенціалу столиці, економічна складова розвитку та інвестиційної привабливості регіону».

Якщо в цілому по Україні мережа ПТНЗ за останні 30 років зменшилася на 8% то в Києві на – 50% (з 50 до 26). У столиці вже маємо майже вдвічі вищий за загальноукраїнський середній показник наповнюваності ПТНЗ (Україна – 334 уч.; Київ – 627уч.). 10 з 26 навчальних закладів наповнені понад проектну потужність.

У 2016 році, коли багато з міст України не змогли впоратися з фінансування профтехосвіти, місто на всі 26 професійно-технічних навчальних закладів (а це понад 16 тис. учнів та 3,5 тис. викладачів та майстрів) передбачило повне фінансування у розмірі понад 332 млн. грн.

Державне замовлення на підготовку робітничих кадрів, яке у 2015-2016 н. р. складало 7,2 тис. учнів, виконано на 97 %, до навчання приступило понад 7 тис. учнів.

Управління професійної освіти для встановлення реальної картини щорічно проводить  моніторингові дослідження рівня задоволення роботодавців якістю професійної підготовки випускників ПТНЗ та досліджує стан закріплення випускників на робочих місцях.

1,7 тис. роботодавців надали свої відгуки про рівень якості професійної підготовки молодих робітників з 259 професій. Маємо такі результати: рівень знань у повній мірі відповідає потребам роботодавців – 81,6 %; рівень професійних вмінь – 81,9 %; рівень практичних навичок – 81,1 %.

У січні – березні 2016 році управління професійної освіти самостійно здійснило репрезентаційне моніторингове дослідження рівня задоволення роботодавцями професійної підготовки наших випускників.  Опрацьовано  анкети від 450 респондентів. Маємо такі  результати: високий рівень задоволення якістю професійної підготовки підтвердили у 66,8% молодих кваліфікованих робітників, достатній рівень відзначили  у 32,4%  випускників, рівень , що не відповідає потребам роботодавців, виявили  у 0,8%   випускників.

Не зважаючи на складну економічну ситуацію, попит роботодавців на кваліфіковані робітничі кадри зберігається, про що свідчить рівень працевлаштування випускників 2015 року: 86% отримали гарантоване перше робоче місце за обраною професією; 12%  - продовжили навчання у вищих навчальних закладах; 0,3 % були призвані на службу до лав Збройних сил України.

Сьогодні професійна освіта соціально орієнтована. Вона є вдалим життєвим стартом для подальшого успішного розвитку особистості, досягнення вершин на професійному поприщі.

Не слід забувати про соціальну складову, яку бере на себе професійна освіта, яка дає можливість отримати не тільки професію, а й робоче місце дітям із соціально-незахищених сімей.

Випускники професійних навчальних закладів, сьогодні мають можливість отримувати пристойну заробітну плату.

Так, заробітна плата з окремих робочих професій та спеціальностей у столиці сьогодні становить: складальник верху взуття – 12 тис. грн..; майстер-автомеханік, верстатник широкого профілю та електрогазозварник – 10 тис. грн.; ІТ-спеціаліст – 9 тис.; маркетолог, архітектор, дизайнер, будівельник – 8 тис. Як бачимо це перевищує заробітну плату багатьох працівників, які отримали професію після закінчення вищих навчальних закладів.

Отримання професії – це лише перший крок для подальшого професійного та особистого зростання. Це свідомий вибір людини, яка прагне бути успішною. Учні професійної освіти мають усі можливості для подальшого особистого професійного успіху.

«Сьогодні перед нами стоїть завдання зберегти, розвинути та удосконалити цілісну систему підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, кількість та рівень професійної підготовки яких має визначати регіональний ринок праці.

Усе це і є відповіддю на питання чи потрібна столиці професійна освіта. Сьогодні перед нами стоїть завдання зберегти, розвинути та удосконалити цілісну систему підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, кількість та рівень професійної підготовки яких має визначати регіональний ринок праці.

Ми ЗА реформування професійно-технічної освіти, ЗА децентралізацію управління, ЗА фінансування закладів професійної освіти з різних джерел, ми підтримуємо ідею створення єдиної системи професійної освіти, яка б поєднала потенційні можливості ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Ми ЗА створення закладів нового типу: у 2015 р. вже здійснено оптимізацію 8 навчальних закладів та створено  професійний  коледж із посиленою військовою та фізичною підготовкою і 3  регіональні центри професійної освіти.

Ми ЗА прозорість і  відкритість прийняття управлінських рішень, ЗА збереження принципу доступності професійної освіти для всіх груп населення. Ми ЗА  здійснення профільного навчання старшокласників на базі закладів профтехосвіти, і ми ЗА збереження загальноосвітньої підготовки у закладах професійної освіти. Ми не тільки ЗА це, ми будемо дотримуватись окреслених принципів. Своїх «ЗА»!

Але ми проти непродуманої оптимізації мережі ПТНЗ, бо у м. Києві з 51 ПТНЗ залишилося 26, проти передачі майнових комплексів закладів профтехосвіти вищим навчальним закладам та іншим структурам, ми не підтримуємо ідею, що кваліфікованого робітника можна підготувати в стінах загальної середньої школи за рахунок 6 годин тижневого навантаження чи в стінах академічного коледжу паралельно із здобуттям кваліфікаційного рівня «бакалавра» - наголосила Олена Фіданян.

«Сподіваюсь, що сьогоднішнє обговорення викликів, що стоять перед столичною профтехосвітою, дозволить нам сформувати оптимальну програму підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для потреб м. Києва.

Щодо професійної освіти ми маємо діяти лише за принципом – удосконалюй та розвивай» - Олена Фіданян.

Фото Максим Короденко, газета "Освіта України"

Газета "Освіта України"