Головна  →  Департамент  →  Історія  →  Управління освітою в м. Києві після проголошення незалежності України (1991-2006 рр.)

Управління освітою в м. Києві після проголошення незалежності України 

         24 серпня 1991 року Верховною радою України було прийнято  «документ епохи» - Акт проголошення незалежності України.

Після здобуття Україною незалежності в державі вцілому, і в столиці зокрема, почала формуватися та втілюватися в життя власна політика в галузі освіти, спрямована на досягнення сучасного світового рівня, відродження самобутнього національного характеру, докорінне оновлення змісту, форм і методів навчання, організаційних засад діяльності навчальних закладів.

Стан освіти на той час визначався двома взаємозв'язаними чинниками: перехідним періодом, у якому знаходилося українське суспільство, і системною кризою, яка охопила його. І якщо перший чинник спонукав до творення нових форм, методів і засобів навчання, то другий, а насамперед фінансова скрута, гальмував розквіт нововведень у царині освіти (Кремень В.Г. Національна освіта як соціокультурне явище file://Учитель/. - 1999. - № 11-12. - С.10).

Україна, Київ успадкували від попередніх часів досить розви­нену та широко розгалужену систему освіти, яка за багатьма по­казниками відповідала рівневі розвинених країн світу. Загальна середня освіта була обов'язковою і безоплатною. У позашкільних закладах здійснювалося естетичне та фізичне виховання дітей та молоді, залучення їх до науково-технічної творчості.

Водночас залежність освіти України, в тому числі й Києва, від загальносоюзної давала негативні наслідки. Тривалий час наша освіта переважно формувала людину-функціонера, у якої рафіно­ваний конформізм і повна залежність від зовнішніх обставин були провідними морально-психологічними рисами.(Кремень ВГ. Сучасна освіта в контексті реформування file://Учитель/. - 1999. - № 11-12. - С. 19).

Концептуальні засади реформування вітчизняної освіти були визначені Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI сто­ліття"). Цей документ, розроблений творчим колективом освітян-науковців і практиків, був розглянутий і схвалений Першим з'їздом педагогічних працівників України (грудень 1992 р.) та  затверджений Кабінетом Міністрів 3 листопада 1993 р.

Державним документом, який визначав стратегію й основні напрямки розвитку освітянської галузі, стала Національна докт­рина розвитку освіти України уXXІ столітті, ухвалена Другим Все­українським з'їздом працівників освіти. Одне з найголовніших по­ложень Доктрини - орієнтація освіти на задоволення потреб на­роду,   національно-культурних  та   національно-освітніх  прав і запитів усіх громадян країни незалежно від їх етнічної приналежності.

Відповідно до стратегічних напрямків реформування освітньої 
галузі змінювалась система освіти в Києві, форми та методи на­вчально-виховної діяльності в столичних навчальних закладах.

У жовтні 1991 року було видано наказ Головного управління народної освіти № 382 «Про заходи щодо реалізації «Програми розвитку української мови та інших національних мов у місті Києві на період до 2000 року», підписаний А.Тимчиком. Наказом передбачалося здійснення низки заходів щодо впровадження концепції національної середньої загальноосвітньої, вечірньої школи, професійно-технічної освіти, дитячих дошкільних закладів, поступового (до 1995 року) переходу на навчання українською мовою в середніх спеціальних навчальних закладах. Зокрема передбачалося відкриття курсів по оволодінню українською мовою для педагогічних працівників, відкриття дворічного спецкурсу по підготовці вчителів української мови та літератури при Київському педагогічному   інституті ім. М.Горького, забезпечення навчальних закладів навчальними програмами, підручниками та методичною літературою українською мовою, проведення олімпіад, низки творчих конкурсів для учнів та вчителів з українознавчої тематики.

На виконання Закону  «Про мови в Українській РСР» та відповідно до наказу ГУНО від 25.09.1991 № 340  з 1 вересня 1992 року у Києві були здійснені заходи по зміні титулів 128 російськомовних шкіл на україномовний, починаючи з першого класу.

З метою створення умов для виявлення здібних та обдарованих дітей, самостійного вибору ними шляхів одержання освіти, формування суспільно активної і творчої особистості  у 1991 р. в місті  було відкрито перших 12 шкіл нового типу - ліцеїв та гімназій ( школи-гімназії №№ 56, 59,117,48, 167, школи-ліцеї №№ 142,157, 208, Український колеж № 272, Український національний гуманітарний ліцей при Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, Технічний ліцей Київського політехнічного інституту, ліцей економіки та бізнесу).

 У 1991 році у Києві вперше пройшла маніфестація вчителів на захист прав дітей, був створений страйковий комітет, оголошено про початок Всеукраїнського безстрокового педагогічного страйку.

 У зв"язку з цими подіями ГУНО  було видано накази «Про перегляд застарілої наочної агітації в закладах освіти» (№ 207 від 24.05.1991), «Про припинення діяльності політичних партій в апараті управління» (№ 303 від 26.08.1991), «Про подальший розвиток самоврядування навчально-виховних закладів освіти з кадрових питань» (№ 338 від 25.09.1991).

У той час велика увага приділялася вивченню структури управління народною освітою м. Києва (наказ № 259 від 18.06.1991), упорядкуванню мережі закладів народної освіти (наказ № 340 від 25.09.1991), передачі на баланс виконкомів районних Рад народних депутатів низки відомчих дошкільних закладів (наказ № 422 від 25.12.1991). Було створено експертну комісію для відкриття шкіл нового типу, головою якої призначено Сидорову Р.С. - начальника управління загальної середньої освіти ГУНО (наказ № 54 від 22.02.1991). У 1991 році при ГУНО створено Науково-методичну експертну раду по впровадження нових інформаційних технологій навчання (наказ № 373 від 18.10.1991).

Згідно із Законом України «Про представника Президента України» затвердженого Верховною радою України 20 березня 1992 р., та відповідно до розпорядження представника Президента України в м. Києві №7 від 25 березня 1992 р. була призупинена діяльність виконавчих комітетів міського і районних рад народних депутатів та організована міська державна адміністрація, одним із підрозділів якої є Головне управління освіти м. Києва.

Змін в назві і функціях управління не відбулося. Відбулися зміни в підвідомчій мережі. Зокрема:  міська станція юних туристів перейменована в Міжнародний центр дитячого і юнацького туризму (наказ ГУО м. Києва № 214 від 1 липня 1992 р.), педагогічне училище №1 перейменовано в педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (наказ ГУО м.Києва  №28 від 17 лютого 1994 р.), Міжрегіональному інституту вдосконалення вчителів присвоєно ім'я Б.Грінченка (наказ Міносвіти України №85 від 30 березня 1994 р.), педагогічне училище №2 перейменовано в Київський педагогічний коледж імені Д.Ушинського (наказ Міносвіти України №259 від 26 серпня 1994 р.).

Структура управління в 1992-1994 рр. була такою:

канцелярія;

управління загальної середньої освіти;

управління профтехосвіти;

управління кадрів, педагогічних навчальних закладів, соціального захисту, дошкільного та позашкільного виховання;

управління економіки освіти;

відділ матеріально-технічного постачання;

бухгалтерія.

За розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації від 10 вересня 1996 р. № 1419 Головне управління освіти в м. Києві очоливЖебровський Борис Михайлович.

Жебровський Б.М. народився 24 вересня 1948 року в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області. У 1967-1972 роках навчався в Харківському державному університеті ім. О.М.Горького та Горьківському державному університеті ім. М. Лобачевського. Пройшов педагогічний шлях від вихователя Вільшанської школи, вчителя історії Артемівської середньої школи, другого секретаря Артемівського міськкому ВЛКСМ, інструктора Кіровоградського обкому ЛКСМУ, інструктора відділу шкільної молоді і піонерів ЦК ЛКСМУ, інструктора відділу науки і навчальних закладів Київського міськкому Компартії України до першого заступника начальника Головного управління освіти м. Києва (1988-1996 рр.), начальника Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації  (1996-2005 рр.), першого заступника Міністра освіти і науки України (з 2005 р.).

За вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, піднесення рівня навчання і виховання молоді у 1998 році Жебровському Б.М.  присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти", а в 2003 році його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. У 2002 році  Жебровський Б.М. здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

 За час керівництва Б.М.Жебровського (1996-2005 рр.) Головне управління освіти, а пізніше Головне управління освіти і науки,  здійснювало керівництво освітньою та науковою сферами у м. Києві. Основними завданням управління були:

  •  реалізація державної політики в галузі освіти і науки;
  •  контроль за дотриманням актів законодавства з питань освіти і науки, забезпечення освітніми закладами державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти;
  •  організація кадрового і науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
  •  розробка прогнозів розвитку мережі освітніх закладів;
  •  здійснення керівництва закладами освіти, що належать до сфери управління міської державної адміністрації, організації їх матеріально-технічного забезпечення (Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ. 1997. - 302 с.).

 Діяльність управління та підвідомчих закладів і установ освіти спрямовувалася на трансформацію галузі освіти в умовах ринкових соціально-економічних перетворень. Один з перших наказів новопризначеного начальника стосувався оперативного обміну інформацією, встановлення системи модемного зв»язку (електронної пошти) між ГоловУО та районними відділами освіти (наказ ГУО № 201 від 23.10.1996 ).

Під керівництвом Жебровського Б.М. при Головному управлінні освіти і науки було створено Школу резерву керівників навчальних закладів, завдання якої полягало в планомірній якісній підготовці керівних кадрів для столичної освіти.

У 1997 р. за штатним розписом у Головному управлінні освіти було 38 посад:

начальник Головного управління;

перший заступник - начальник управління - 1;

заступники - 2;

заступники - начальники управлінь - 3.

До складу ГУО Київської міської державної адміністрації входили:

Управління загальної середньої освіти:

  •  сектор організаційно-педагогічної роботи
  •  сектор соціального захисту дітей

Управління професійно-технічної освіти:

  •  відділ професійної підготовки та перепідготовки кадрів
  •  сектор навчально-виховної роботи та соціальних питань

Управління правового забезпечення кадрів та дошкільних закладів:

  •  сектор кадрової роботи та педагогічних навчальних закладів
  •  сектор дошкільних закладів

Фінансово-економічне управління:

  •  відділ економіки та фінансування професійно-технічної освіти
  •  відділ економіки освіти

Сектор соціального розвитку, гуманітарної освіти та національного виховання

Сектор господарського забезпечення та експлуатації закладів освіти

Канцелярія

     При Головному управлінні освіти функціонували організації та установи:

Психолого-медико-педагогічна консультація;

Координаційний центр допризовної підготовки, фізичної культури і спорту;

Відділ технічного нагляду;

Відділ по наданню методичної допомоги та контролю за фінансово-господарською діяльністю.

Результатом серйозної багатопланової роботи стало прийняття у березні 1998 року Колегією Головного управління освіти нової редакції регіональної про­грами практичної реалізації Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття") "ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ м. КИЄВА". Аналогічні докумен­ти були розроблені й прийняті в районах.

У цьому ж році Головне уп­равління освіти зініціювало заснування громадської інституції - Міжнародного педа­гогічного клубу європейських столиць. Угоду про співпрацю з ГУО підписали 16 керівників освітніх департаментів європейських столиць. Президентом Міжнародного педагогічного клубу було обрано Жебровського Б.М.

У 1999 р. у місті працювало 461 загальноосвітніх навчальних закладів різних типів та форм власності, в яких навчалося 331847 учнів. Поряд із традиційною денною формою навчання створено умови і можливість здобувати повну загальну середню освіту індивідуально, чим в той час скористалися 948 хворих дітей та 71 учень з інших причин. Доступним і популярним став екстернат. За такою формою навчання у 1999 р. атестати про повну загальну середню освіту отримали 787 чол., свідоцтва про не­повну загальну середню освіту - 70 чол., що вдвоє більше, ніж, наприклад, у 1996 р. 1700 дітей навчалося у приватних навчальних закладах.

Відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування», «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. №1326 «Про затвердження типового положення про Головне управління освіти і науки», враховуючи спеціальний статус м. Києва як столиці України, визначений Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ, та на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2000 р.  №1834 - Головне управління освіти перейменоване в Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (Державний архів м. Києва, ф.р-4, оп.2. спр.1152, арк.1-3).

Станом на 2000 рік  столична освіта має унікальну мережу навчальних закладів, яка повністю задовольняє індивідуальні запити батьків та учнів м. Києва:
всього загальноосвітніх навчальних закладів - 461, серед них:

середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів -   233

середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів   - 2

початкових шкіл -         6

спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу-60

гімназій - 24

ліцеїв          - 29

шкіл-дитячих садків -   49

загальноосвітніх шкіл-інтернатів -  7

спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами

у фізичному і розумовому розвитку -19

 У числі шкіл-інтернатів:

школи-інтернати для дітей- сиріт - З

дитячий будинок "Малятко"-         1

санаторні школи-інтернати -  4

спецшкола соціальної реабілітації -         1

спеціальна школа "Надія" для дітей,        
хворих на дитячий церебральний параліч - 1

вечірніх шкіл -     12

"Школа екстернів" для індивідуального      
навчання дітей, які не можуть відвідувати

масову школу, а також для державної атестації (екстернату) - 1

приватних загальноосвітніх закладів -20

У 2001 році було розроблено та затверджено на ІХ сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради Програму "Столична освіта. 2001-2005 роки", яка й  визначила перспективи освітньої галузі міста Києва. Програма складалася з 11 розділів, кожен з яких охоплює стратегічні напрямки розвитку столичної освіти, викладені у проектній формі (загалом - 32 проекти).

        З метою досягнення столичною освітою у XXI сто­літті справжнього європейського рівня, для управлін­ців, учителів, батьків та учнів було окреслено основні стратегічні на­прямки розвитку:

         1-й: Кожна наша школа повинна мати свою індивідуальність і не бути схожа на іншу.

      Як наслідок - з'явилися нові та  реорганізовано старі унікальні навчальні заклади : тільки у 1999 році створено 16 нових закладів, зокрема ново­будова - гімназія "Академія", авіакосмічний та юридичний ліцеї, спеціалізована школа № 325 з поглибленим вивченням івриту, 8 шкіл-дитячих садків, приватні за­клади - ліцей "Всесвіт", початкові школи "Арата" і "Плекальня" та інші.

2-й: Кожна столична школа повинна "приятелювати" зі шко­лою сільською.  Наказ  ГУОН про партнерські зв'язки кожної київської школи із сільською втілений у життя. Зокрема, 410 столичних закладів освіти уклали угоди про співпрацю зі школами Київщини (22 райони області), 19 областей України, Криму. Напрямками співпраці стали матеріальна і методична допомога, проведення спільних семінарів, фестивалів педаго­гічної творчості. Київські школи до­помагали  своїм партнерам на селі готувати олімпіади та наукові роботи членів МАН, організовували  для сільських учнів консультації для вступу до вузів, прово­дили дистанційне навчання тощо.

3-й: Кожна школа має стати партнером закордонного за­кладу освіти.

 На сьогодні  налагоджено  співпрацю зі школами, гімназіями, ліцеями 39 зарубіжних країн. Це й Німеччина, і Франція, і США, і Росія, і Велика Британія.

У підвідомчих установах ГУОН на початку 2000-их років відбулися такі зміни:

- згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2000 № 531 Київська спеціальна школа соціальної реабілітації передана зі сфери Головного управління освіти і науки м. Києва до  Міністерства освіти і науки України;

- згідно з рішенням Київради від 27.12.2001 №208 /1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад  районів м. Києва" Київська школа екстернів з Голосіївського районного управління освіти передана Головному управлінню освіти і науки м. Києва;

-   згідно з рішенням Київради від 20 червня 2002 р.  № 80/82 Київський міжрегіональний інститут вдосконалення вчителів ім. Б.Д. Грінченка був реорганізований у Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д. Грінченка.

 З метою впровадження в навчально-виховний процес педагогічних новацій та інформаційних технологій  створена лабораторія педагогічних інновацій та експериментальної педагогіки, Центр моніторингу якості освіти.

Серед яскравих  досягнень столичної освіти 2000-2005 років такі:

  •  завершення комп'ютеризації усіх загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, впровадження Інтернет-мережі, забезпечення мультимедійними комплексами навчання;
  •  створення єдиної інформаційної системи освіти міста;
  •  запровадження вивчення інформатики та іноземної мови з 1 класу;
  •  запровадження вивчення другої іноземної мови з 5 класу;
  •  започаткування проведення Інтернет-зборів для батьків першокласників;
  •  реалізація проекту «Київський підручник»;
  •  видання загальноміської газети для старшокласників «Х-клас»;
  •  створення журналу науково-популярних діалогів про освіту «DІХІ»;
  •  проведення традиційної щорічної акції «Гордість і надія столиці»;
  •  впровадження навчального курсу для випускників «Київський вальс»;
  •  безкоштовні сніданки для всіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва;
  •  забезпечення організованої охорони всіх навчальних закладів;
  •  реорганізація професійно-технічних училищ у професійні ліцеї;
  •  підписання Угоди про співпрацю між Головним управлінням освіти Київської міської державної адміністрації, об'єднанням батьків школярів м. Києва та Київською міською радою старшокласників («Київський трикутник»);
  •  заснування Хартії старшокласників м. Києва та ін.

     Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.06.2003 № 1144 Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації було перейменовано у Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

    З травня 2005 р. по травень 2006 р. столичною освітою керував Кір"ян Валерій Андрійович, який одночасно обіймав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації. До призначення начальником Головного управління освіти і науки Кір"ян В.А. працював на посаді заступника голови Київської міської державної адміністрації,  був головою Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.

    Будучи добрим господарником, Кір"ян В.А. в першу чергу дбав про зміцнення матеріально-технічної бази шкіл: забезпечення навчальних закладів Києва комп"ютерною технікою, інтерактивними дошками, наочними посібниками з природничих дисциплін, фонтанчиками для питної води. З його ініціативи було здійснено модернізацію санвузлів у навчальних закладах, у кожному районі міста створено школи спортивного профілю, впорядковано оренду шкільних приміщень.

      На початок 2006-2007 н.р.  у м .Києві функціонує:

527 загальноосвітніх навчальних закладів  , з них:

спеціалізованих шкіл -135,

загальноосвітніх шкіл -286,

загальноосвітніх шкіл-інтернатів-10,

спеціалізованих шкіл-інтернатів -18,

ліцеїв-30,

гімназій -31,

шкіл-дитячих садків -87,

початкових шкіл -10,

приватних закладів-44,

вечірніх шкіл -11,

закладів інших відомств-7.

      У загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва навчаються та виховуються 245851 учень, у закладах інших відомств -2670 учнів.

      З жовтня 2006 р. за розпорядженням Київського міського голови від 09.10.06 № 326 /513 Головне управління освіти і науки очолила Гриневич Лілія Михайлівна, кандидат педагогічних наук, керівник нової генерації. Гриневич Л.М. має дві вищі освіти: у 1987 р. закінчила Львівський державний університет ім. І.Франка за фахом біохімік-викладач, у 1993 р.- Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації і підготовки кадрів при Львівському політехнічному інституті за фахом інженер-економіст. Відмінник освіти України.  До призначення на посаду начальника Головного управління освіти і науки  працювала директором Українського центру оцінювання якості освіти.

     Освіта столиці, як завжди, у творчих пошуках. Особливим предметом уваги нового керівника є розробка і затвердження програми „Освіта столиці 2006-2010 рр"- документа, який визначає перспективи освітньої галузі, її нові горизонти.                                       

      Історія управління освітою у м. Києві  позначена яскравими подіями і особистостями,  це історія, якою варто пишатись.

 

Версiя для друку


 

 


ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого смоврядування

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Антикорупційний телефон КМДА:
(096) 588-11-88